Який формат конфігураційного файлу yum repo?
2024файли репо, знайдені в /etc/yum. Файл конфігурації має Формат INI, що складається з оголошення розділу та параметрів ім’я=значення під кожним в окремому рядку. У конфігураційних файлах є два типи розділів: основний і репозиторій. Основний розділ визначає всі параметри глобальної конфігурації та має бути лише один.
XML-репозиторій YUM, створений за допомогою багатьох інших розробників, швидко став стандартом для RPM-сховищ. Окрім дистрибутивів, які безпосередньо використовують YUM, SUSE Linux 10.1 додав підтримку репозиторіїв YUM у YaST, а репозиторії Open Build Service використовують Метадані формату репозиторію XML YUM.
Основним файлом конфігурації для yum є /etc/yum. конф . Глобальні визначення для yum знаходяться під заголовком розділу [main] файлу конфігурації yum.
Формати файлів конфігурації та синтаксис Файли конфігурації відкритого тексту, що використовуються в середовищах Linux, мають такі розширення, як . cnf, . конф, . cfg, .
Файли конфігурації є звичайні текстові формати які дозволяють редагувати вручну за допомогою текстового редактора. У деяких випадках існують програми, які дозволяють користувачеві змінювати файл конфігурації за допомогою графічних інтерфейсів.
Файл конфігурації складається з розділів, кожен із яких очолюється заголовком [section], за яким ідуть записи ключ/значення, розділені певним рядком ( = або : за замовчуванням [1]). За замовчуванням назви розділів чутливі до регістру, але ключі – ні [1]. Пробіли на початку та в кінці видаляються з ключів і значень.