Що визначає HHS?

Гіперосмолярний гіперглікемічний стан (ГГС) – це серйозне ускладнення діабету, яке виникає, коли рівень цукру в крові дуже високий протягом тривалого періоду часу. Симптоми HHS можуть включати сильну спрагу, часте сечовипускання та сплутаність свідомості.

Гіперосмолярний гіперглікемічний стан (ГГС) виникає у людей з діабетом 2 типу, які страждають дуже високий рівень глюкози в крові (часто понад 40 ммоль/л). Воно може розвинутися протягом кількох тижнів через поєднання хвороби (наприклад, інфекції) та зневоднення.

Гіперосмолярний гіперглікемічний синдром (ГГС). клінічний стан, що виникає внаслідок ускладнення цукрового діабету. На цукровий діабет 2 типу припадає приблизно від 90% до 95% випадків діабету. Найчастіше спостерігається у пацієнтів з ожирінням.

На основі консенсусної заяви, опублікованої Американською діабетичною асоціацією, діагностичні ознаки гіперосмолярного гіперглікемічного стану (ГГС) можуть включати наступне [3, 8]: Рівень глюкози в плазмі 600 мг/дл або вище. Ефективна осмоляльність сироватки 320 мОсм/кг або більше.

Гіперосмолярний гіперглікемічний стан (ГГС) — метаболічне ускладнення цукрового діабету, що характеризується тяжка гіперглікемія, екстремальне зневоднення, гіперосмолярна плазма та зміна свідомості.

Симптоми включають:

1. Дуже високий рівень цукру в крові (понад 600 мг/дл або 33 ммоль/л).
2. Психічні зміни, такі як сплутаність свідомості, марення або відчуття галюцинацій.
3. Втрата свідомості.
4. Сухість у роті та сильна спрага (полідипсія).
5. Часте сечовипускання.
6. Розмитість зору або втрата зору.

Діагностичне тестування. Початкові лабораторні результати у пацієнтів із ГГС включають помітне підвищення рівня глюкози в крові (більше 600 мг на дл [33,3 ммоль на л]) і осмолярності сироватки (більше 320 мОсм на л води [норма = 290 ± 5]), з рівнем рН більше 7,30 і легким або відсутнім кетозом.